До уваги : Товариство з обмеженою відповід альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО”

На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. Господарський суд Одеської області повідомляє Товариство з обмеженою відповід альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” про ухвалення рішення по справі №923/1696/21 шляхом розміщення  тексту:

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

Господарський суд Одеської області у складі  судді Д’яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №923/1696/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ 42117825)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповід­     альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, будинок 6; код ЄДРПОУ 24951326)

Про стягнення 132431,11 грн.

Встановив: В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1696/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” до Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” про стягнення 132431,11 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023р., для розгляду судової справи №923/1696/21 визначено головуючий суддя: Д’яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2023р. прийнято справу №923/1696/21 до свого провадження суддею Д’яченко Т.Г. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених  ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166  ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз’яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, повідомлено відповідача про постановлення ухвали по справі №923/1696/21, шляхом  розміщення тексту ухвал на веб-порталі судової влади. 

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням   (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України,  від сторін до суду також не надходило. 

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. 

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.  

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП №429 від 14.06.2018), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП). Відповідно до ПРРЕЕ Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії, як товарної продукції за ринковими цінами та визначає зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії (через електропостачальника в одному рахунку або напряму з оператором системи розподілу) тощо.

Договір про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому споживач має право вільно обирати та змінювати електропостачальників.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

18 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповід­     альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції “вільна ціна- стандарт 2”. Початком постачання електричної енергії зазначено 01.01.2019 р.

Як вказує позивач, 01.01.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” розпочато постачання електричної енергії до об'єктів споживача на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №37498038.

Відповідно до 4.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі-ПРРЕЕ), платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв’язком, поштовим зв’язком, кур’єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).

За посиланням позивача, на виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу №37498948, позивач своєчасно і в повному обсязі виконував свої зобов’язання з постачання електроенергії, і у порядку передбаченому Договором виставляв відповідачу рахунки на оплату об’єму спожитої ним активної електроенергії. Разом з тим, як вказує позивач, вказані рахунки у повному об'ємі та у встановлений Договором строк сплачені не були, що призвело до порушення строків виконання грошових зобов’язань за договором. За розрахунковий період червень 2021 року - липень 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” від АТ "Херсонобленерго", як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем - 82231 кВт/год. За спірний період позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту електроенергію (автоматично відображалися в “персональному кабінеті” споживача, які були отримані відповідачем та не сплачені, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за отримані послуги електропостачання станом на день звернення позивача до суду з позовом у розмірі 142431,11 грн.

За посиланням позивача, наразі борг відповідача становить – 132431,11 грн., а саме: нарахування червня 2021 р.: 118382,35 грн. (нарахування) + 143886,47 грн. (заборгованість станом на 01.06.2021 р.) — 143886,47 грн. (оплата 25500,00 грн 01.06.2021р., оплата 9229,00грн. 02.06.2021 р., оплата 19000,00 грн 03.06.2021 р., 6977,00 грн. 11.06.2021 р., оплата 1300,00 грн. 14.06.2021 р. оплата 6015,00 грн. 14.06.2021 р., оплата 2274,56 грн. 16.06.2021 р., оплата 7984,00 грн. 17.06.2021 р., оплата 4034,48 грн. 23.06.2021р., оплата 13500,00 грн. 24.06.2021 р., оплата 47900,00 грн. 25.06.2021 р., оплата 172,29 грн. 29.06.2021р.) = 118382,35грн.; нарахування з липня 2021 р. :104053,87 грн. (нарахування) + 118382,35грн. (заборгованість станом на 01.07.2021 р.) - 90005,11 грн. (оплата 19300,00 грн. 21.07.2021 р., оплата 19665,00 грн. 21.07.2021 р., оплата 2040,11 грн. 26.07.2021 р., оплата 16000,00 грн. 06.09.2021 р., оплата 10000,00 грн. 16.09.2021 р., оплата 10000,00 грн. 17.09.2021 р.. оплата 3000,00 грн. 19.10.2021 р., оплата 10000,00 грн 02.12.2021 р.) = 132431,11 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених        Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). 

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Як з’ясовано судом, 18 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповід­     альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції “вільна ціна- стандарт 2”. Початком постачання електричної енергії зазначено 01.01.2019 р. та 01.01.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” розпочато постачання електричної енергії до об'єктів споживача на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №37498038.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи містять рахунок №37498038 від 30.06.2021р. (період червень 2021р.), Акт №6 прийому-передачі електричної енергії згідно договору №37498038 від 01.01.2019р. на суму 118382,35 грн., рахунок №37498038 від 31.07.2021р. (період липень 2021р.), Акт №7 прийому-передачі електричної енергії згідно договору №37498038 від 01.01.2019р. на суму 104053,87 грн., а також виписки по рахунку щодо сплат споживача. 

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповід­     альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” прийнятих на себе договірних зобов’язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії, що підтверджується  наявними в матеріалах  справи доказами,  не спростовано з боку відповідача  належними та допустимими  доказами за час розгляду справи, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 132431,11 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповід­     альністю “ПІВДЕНЕНЕРГО” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, будинок 6; код ЄДРПОУ 24951326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія” (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ 42117825) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 132431 (сто тридцять дві тисячі чотириста тридцять одну) грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. 

Повний текст рішення складено 06 вересня 2023р. 

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

            Суддя                                                                                Т.Г. Д'яченко