До уваги : Товариству з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км, код ЄДРПОУ 41102231)

УХВАЛА

 про залишення позову без розгляду

(923/1574/21)

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.  

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,  

за участю представників сторін:

від позивача – Видюк А.В. (ордер серії АІ №1415856 від 28.06.2023);

від відповідача -  не з’явився; 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1909/23(923/1574/21) 

за первісним позов (вх.№ 3617/21 від 30.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” (01015, м. Київ, вул. Старонадодницька, б.13, корп.Б, офіс 33, код ЄДРПОУ 38489035)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” (73034, м.Херсон, Миколаївське шосе 4 км, код ЄДРПОУ 41102231)

про стягнення 641964,01 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км, код ЄДРПОУ 41102231)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” (01015, м. Київ, вул. Старонадодницька, б.13, корп.Б, офіс 33, код ЄДРПОУ 38489035)

про визнання недійсним договору, - 

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою (вх.№ 3617/21 від 30.11.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” про стягнення 615224,95 грн., у тому числі: 497680 грн. – основної заборгованості, 65527,41 грн. – пені, 13160,88 грн. – 3% річних та 38856,66 грн. – інфляційних витрат, а також суму судових витрат. 

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ “Альянс Енерго Трейд” посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 1805-1 СН від 18.05.2020 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ “Альянс Енерго Трейд” та відкрито провадження у справі №923/1574/21  за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 18.01.2022 р. 

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” разом із відзивом (вх. № 97/22 від 10.01.2022) подало до Господарського суду Херсонської області зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” (вх. № 47/22 від 10.01.2022), відповідно до якої останнє просило суд визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів №1805-1 СН від 18.05.2020, укладений між  ТОВ “Смарт НК” та ТОВ “Альянс Енерго Трейд”.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022 зустрічну позову заяву ТОВ “Смарт НК” залишено без руху, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт НК" у двадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду докази сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у повному обсязі, а саме доплатити 211  грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.02.2022 зустрічну позовну заяву ТОВ “Смарт НК” прийнято до розгляду у межах справи № 923/1574/21.

07.02.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” подало   до Господарського суду Херсонської області заяву про збільшення позовних вимог (вх. 253/22), згідно якої позивачем збільшено позовні вимоги у зв’язку з донарахуванням пені, річних та інфляційних втрат з огляду на збільшення строку прострочки до 01.02.2022 включно. Так, згідно вказаної заяви позивачем заявлено до стягнення 641964,01 грн., у тому числі: 497680,00 грн. – основної заборгованості, 82353,09 грн. – пені, 15942,43 грн. – 3% річних та  45988,49 грн. – інфляційних втрат, а також суму судових витрат. 

14.02.2023 від ТОВ “Альянс Енерго Трейд” до Господарського суду Херсонської області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач заперечував проти зустрічного позову.

У підготовчому засіданні 15.02.2022 представник відповідача подав заяву про зміну (доповнення) позовних вимог за зустрічним позовом та клопотання про проведення експертизи.

В ході підготовчого засідання 15.02.2022 суд відхилив вказану заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, так як вона не відповідає статті 46 ГПК, оскільки це зміна і підстави і предмету одночасно. Також судом відхилено клопотання представника відповідача про проведення почеркознавчої експертизи, оскільки за умовами договору сторони можуть використовувати факсімиле, крім того умови договору виконувалися відповідачем, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні документи, про що зазначено в протоколі судового засідання. 

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.02.2022 у справі  № 923/1574/21 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 22.03.2022. 

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус судді” змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).          

За актом прийому-передачі евакуйована справа №923/1574/21 була передана Господарському суду Одеської області. 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 року справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

13.06.2023 до суду від ТОВ “Альянс Енерго Трейд” надійшла заява (вх.№19438/23), відповідно до якої останнє просило суд передати усі матеріали справи №923/1574/21 від судді Мостепаненко Ю.І. до суді Степанової Л.В. для подальшого їх об’єднання з матеріалами справи №916/1909/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 прийнято справу №923/1574/21 до провадження судді Мостепаненко Ю.І.; вказану заяву ТОВ “Альянс Енерго Трейд” (вх. №19438/23 від 13.06.2023) про об’єднання справ задоволено, справу № 923/1574/21 об'єднано  в одне провадження зі справою № 916/1909/23; постановлено здійснювати розгляд об'єднаної справи в рамках справи № 916/1909/23.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023 справу №923/1574/21 передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 19.06.2023) суддею Степановою Л.В. заявлено самовідвід від розгляду об’єднаної справи №916/1909/23 та ухвалено об’єднану справу №923/1574/21 зі справою №916/1909/23 передати судді Мостепаненко Ю.І.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №84  від 19.06.2023, відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 32 ГПК України та на виконання п. 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 по справі №916/1909/23 призначено автоматичний розподіл справи №916/1909/23 шляхом її передачі раніше визначеному складу суду.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 справу №916/1909/23 передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято об’єднану справу №923/1574/21 зі справою 916/1909/23  до розгляду у межах справи №916/1909/23 в одне провадження; постановлено розгляд об’єднаної справи №916/1909/23 зі справою №923/1574/21 ухвалено здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено  на  10.07.2023.

10.07.2023 до суду від ТОВ  “Альянс Енерго Трейд” надійшла заява (вх.№22740/23), відповідно до якої останнє просило суд залишити без розгляду позовну заяву ТОВ  “Альянс Енерго Трейд” про стягнення з ТОВ “Смарт НК” 641964,01 грн. за вх.№1974/23 від 08.05.2023 та розглянути позовну заяву ТОВ   “Альянс Енерго Трейд” про стягнення з ТОВ “Смарт НК”, подану у межах справи №923/1574/21, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та інших заяв по суті.  

В обґрунтування поданої заяви ТОВ  “Альянс Енерго Трейд” зазначило, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1909/23 за позовом ТОВ “Альянс Енерго Трейд” про стягнення з ТОВ “СМАРТ НК” 641964,01 грн (вх.№1974/23 від 08.05.2023). Окрім того,  07.06.2023 судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. передано матеріали справи №923/1574/21 за тотожним позовом ТОВ “Альянс Енерго Трейд” про стягнення заборгованості з ТОВ “Смарт НК”, який перебував на розгляді Господарського суду Херсонської області до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Водночас, ТОВ “Альянс Енерго Трейд” вказує, що обидва позови подані до цього ж відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, при цьому, матеріали справи №923/1574/21 є повнішими, оскільки містять й інші заяви по суті, докази які подані із ними.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 у справі № 916/1909/23  позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” про стягнення 641964,01 грн. (поданий до Господарського суду Одеської області за вх.№1974/23 від 08.05.2023 у справі №916/1909/23) залишено без розгляду. 

Також у підготовчому засіданні 10.07.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1909/23 на 16.08.2023 о 10:30, про що ухвалою суду від 10.07.2023 р. повідомлено відповідача в порядку ст.120 ГПК України.

17.07.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли заяви, в яких заявник просив суд не приймати відзив до розгляду та  залишити зустрічну позовну заяву без розгляду.

Під час підготовчого засідання 16.08.2023 представник позивача просив суд залишити без розгляду заяви позивача від 17.07.2023 року. За результатами розгляду вказаної заяви представника позивача судом постановлено протокольну ухвалу, якою залишено без розгляду заяви позивача, які надійшли на адресу суду 17.07.2023, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.08.2023.

Також в підготовчому засіданні 16.08.2023 року судом оголошено протокольні ухвали, якими продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06 вересня 2023 о 11 год. 30 хв., про що ухвалою суду від 16.08.2023 р. повідомлено відповідача в порядку ст.120 ГПК України. 

В судове засідання, призначене на 06.09.2023, відповідач не з’явився, хоча про дату та час судового засідання відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських   формувань . 

Крім того, згідно із частиною п’ятою статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.

У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.

Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, представник відповідача - адвокат Рознін В.А., який представляє інтереси відповідача – ТОВ “Смарт НК” у даній справі (відомості про припинення представництва відсутні) є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в “Електронному суді” та має власний “кабінет” в “Електронному суді”.

Так, згідно Довідки суду про доставку електронного документа Вих. №  916/1909/23/29406/23 від  21.08.2023 “Документ в електронному вигляді "Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики" від 16.08.23 по справі №  916/1909/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) було надіслано одержувачу Рознін Володимир Андрійович в його електронний кабінет в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету 16.08.23 21:38.

Також відповідач про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в порядку ч. 6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення ухвали суду на його електронну адресу flokoleg@gmail.com., яка була вказана відповідачем у відзиві на позов та у зустрічному позові, що підтверджується довідкою суду за вих. № 916/1909/23/28722/23 про доставку електронного листа.   

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Наразі судом враховано, що Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій     від 25.04.2022 N 75 (у редакції наказу Мінреінтеграції від 28.04.2022 N 80) року було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого увійшла й Херсонська міська територіальна громада (станом на квітень 2022 року).

Згідно розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій     від 22.12.2022 № 309 „Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” Херсонська міська територіальна громада перебувала в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022. Також в розділі І вказаного Наказу № 309 визначено території, на яких ведуться (велися) бойові дії, серед яких значиться Херсонська міська територіальна громада як територія, на якій ведуться бойові дії з 11.11.2022 і до теперішнього часу. 

З урахуванням обставин розташування юридичної особи відповідача в м. Херсон,  що є територією, яка перебувала в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022, а з 11.11.2022 і до теперішнього часу є територію, на якій ведуться бойові дії, господарським судом відповідно до ухвали суду від 16.08.2023 розміщено офіційне оприлюднення оголошення щодо слухання даної справи на офіційному веб-сайті судової влади України, про що судом складено інформаційну довідку.

Таким чином, ТОВ “Смарт НК” вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Наразі ТОВ “Смарт НК”, яке є позивачем за зустрічним позовом, не надав доказів поважності причин нез’явлення представника, будь-яких клопотань або заяв про розгляд справи за його відсутності від Товариства не надходило. 

Так, нез’явлення представника ТОВ “Смарт НК” як позивача за зустрічним позовом унеможливлює з’ясування обставин щодо підписання зустрічного позову, оскільки, як вбачається зі змісту зустрічного позову, останній містить факсимільний підпис директора Товариства. 

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України  відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. 

Статтею 162 ГПК України передбачено обов'язкові вимоги до змісту та оформлення позовної заяви, зокрема визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, зустрічна позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому зустрічна позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 ГПК України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Ці приписи кореспондуються з положеннями ч. 8 ст. 42 ГПК України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, зазначені положення засвідчують обов'язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.

Підпис – це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об’єкт, підпис має характерні риси, зокрема, це посвідчувальний знак обов’язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.  

Факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.

Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису ГПК України не допускається.

Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений статтями частиною восьмою статті 42, частиною другою статті 162 ГПК України.

Відтак, підписання поданої до суду в паперовій формі позовної заяви, з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням цього підпису, не відповідає вимогам ч. 8 ст. 42 та ч. 2 ст. 162 ГПК України, адже, відтворення підпису за допомогою факсиміле є лише копією підпису уповноваженої особи. 

У разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху задля підтвердження волевиявлення позивача, а в залежності від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема, повернення позовної заяви і доданих до неї документів зі стадії відкриття провадження у справі (частина четверта статті 174 ГПК України) або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20, де зазначено також, що процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, тому подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. 

Так, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.

Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Враховуючи наведене та неявку в судове засідання представника ТОВ “Смарт НК”, яке є позивачем за зустрічним позовом, суд вважає неможливим встановлення наявності у відповідача волевиявлення на підписання і подачу зустрічного позову, що в свою чергу унеможливлює розгляд  цього позову по суті.  

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

Частиною першою статті 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права – ГПК      України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов’язані з’явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов’язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.

Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов’язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 4 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст.      202, п. 4 ч. 1 ст.     226 Господарського процесуального кодексу України     процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст.     202,     226 Господарського процесуального кодексу України     передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

До таких правових висновків дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №           910/8816/19.

           При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей      120,     121 Господарського процесуального кодексу України     може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Разом з тим, ч. 4 ст.     202, п. 4 ч. 1 ст.     226 Господарського процесуального кодексу України      не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Положення ч. 4 ст.     202     та п. 4 ч. 1 ст.     226 Господарського процесуального кодексу України     не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

Наразі судом встановлено, що ТОВ “Смарт НК”, яке є позивачем за зустрічним позовом, було належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, що призначено на 06.09.2023. Так, судом не визнавалась обов`язковою явку представника Товариства в судове засідання 06.09.2023.

Однак, у вказане судове засідання уповноважений представник ТОВ “Смарт НК” не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Враховуючи усе вищенаведене та те, що представник ТОВ “Смарт НК” як позивача за зустрічним позовом не з’явився в судове засідання і не повідомив суд про причини неявки, господарський суд вважає, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” про  визнання недійсним договору підлягає залишенню без розгляду.           

Керуючись п. 4   ч. 1 ст. 226, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт НК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Енерго Трейд” про  визнання недійсним договору залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання. 

Повний текст ухвали складено та підписано 06.09.2023

Суддя                                                                               Ю.І. Мостепаненко