До уваги: Фізичної особи-підприємця Дєєва Сергія Олександровича

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання  Хмельницький О.В. 

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального   позовного провадження  

справу  № 916/1279/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дєєва Сергія Олександровича 

про стягнення 268577, 72       грн.

за участю представників:

від позивача: Пучкова Л.А. / ордер серія ВН №1106665 від 03.06.2023/; 

від відповідача: не з’явився. 

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"  звернулося    до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дєєва Сергія Олександровича заборгованості, яка виникла за кредитним договором №2750301557-КД-1 від 22.02.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 241        650, 81 грн., заборгованість за процентами 26 926,91 грн., а разом 268       577, 72 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 4       028, 67 грн. 

Позовні вимоги  обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору 2750301557-КД-1 від 22.02.2022 щодо повернення виданого кредиту.  

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено  розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.05.2023 о 16:00, із повідомленням  учасників справи про підготовче засідання.  

 У підготовчому засіданні 03.05.2023, за відсутності представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 07.06.2023 о 11:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

07.06.2023 о 11:40 підготовче судове засідання не відбулось, у зв’язку з оголошенням      системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 07.06.2023 призначено підготовче засідання на 13.07.2023 о 12:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання. 

У підготовчому засіданні 13.07.2023, за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду      по суті      на 10.08.2023 о 10:00,      із викликом учасників справи у судове засідання.

Відповідач у судові засідання, як і підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті,  не з’явився, та про причини нез’явлення суд не повідомив. Відзив на позов відповідач також до суду не надав. 

При цьому, ухвали суду, які надіслані відповідачу на адресу зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, повернуті до суду органами поштового зв’язку, із зазначенням причин повернення “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Додатково відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового засідання на веб-сайті Господарського суду Одеської області на веб-порталі “Судова влада України” шляхом розміщення відповідного оголошення.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021  у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх   прав на судовий захист,  в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 10.08.2023, за участю представника позивача,  судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 

Обставини справи встановлені судом.  

22.02.2022 між АТ КБ “Приватбанк” (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Дєєвим Сергієм Олександровичем (Позичальник) було укладено кредитний договір №2750301557-КД-1. 

Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. А1. Договору).

Ліміт цього Договору: 301080 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 300000 грн. на поповнення обігових коштів; у розмірі 1080 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору(п. А.2. договору).

Термін повернення кредиту 01.02.2025 року (п. А.3 договору). 

Згідно з п. А.4 договору рахунки для обслуговування кредиту:  рахунок 29098011121946 (у гривні). 

У п. А.5 договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14.76  % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 6.1. договору цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. 

Додатком 1 до кредитного договору №2750301557-КД-1 від 22.02.2022 є графік платежів. 

У додатковій угоді №1  від 22.02.2022 до кредитного договору №2750301557-КД-1 від 22.02.2022 сторони узгодили, зокрема, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14.76 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;  

де Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, шо є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта,- відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю,- поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-термшалах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації (п. 2.1. додаткової угоди).

У п. 2.7. додаткової угоди встановлено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

У випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А3 Договору Позичальник зобов'язується сплатити Банку заборгованість за кредитом ,а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625

Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних (п. 2.10. додаткової угоди). 

Додатком 1 до Додаткової угоди №1 Кредитного договору №2750301557-КД-1 від 22.02.2022 є графік платежів. 

Разом з тим, судом встановлено, що 22.02.2022   позивач видав відповідачу кредит у розмірі 300 000 грн., що підтверджується наявними у справі виписками по рахунку.

Згідно з розрахунком позивача, який наведений у позовній заяві, заборгованість відповідача за наданим кредитом станом на 01.02.2023 становить 268577,72 грн., в т.ч. борг по кредиту в сумі 241650,81 грн., з яких прострочена заборгованість за наданим кредитом 33317,44 грн.  та борг за процентами  в сумі  26926,91 грн.,  з яких залишок заборгованості за простроченими процентами 1253,21 грн.  

Висновки суду. 

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який  в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами. 

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вище встановлено господарським судом, станом на 04.10.2023 відповідач  припинив виконувати свої зобов’язання за укладеним з позивачем кредитним договором, а саме здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти відповідно графіку погашення кредиту. 

В силу вимог ч.  2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за наданим кредитом станом на 01.02.2023 становить 268577,72 грн., в т.ч. борг по кредиту в сумі 241650,81 грн., з яких прострочена заборгованість за наданим кредитом 33317,44 грн.  та борг за процентами  в сумі   26926,91 грн.,  з яких залишок заборгованості за простроченими процентами 1253,21 грн.  

При цьому, відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність. 

Також господарським судом враховуються правовий висновок, який наявний у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №756/2996/17, та згідно з яким, у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов`язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. 

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.  

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.     129, 232,     233,     236-238,     240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи-підприємця Дєєва Сергія Олександровича   про стягнення 268        577, 72        грн. задовольнити. 

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дєєва Сергія Олександровича (73011, Херсонська область, м. Херсон, вул. Макарова, буд. 193, кв. 20, код ЄДРПОУ 2750301557)

на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, електронна пошта: 14360570@mail.gov.ua)    заборгованість, яка виникла за кредитним договором №2750301557-КД-1 від 22.02.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 241      650, 81 грн., заборгованість за процентами 26 926,91 грн., а разом 268      577 (двісті шістдесят вісім тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. 72 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4      028 (чотири тисячі двадцять вісім) грн. 67  коп. 

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку     ст.241 Господарського процесуального кодексу України     і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено  14 серпня 2023 р. 

            Суддя                                                                                        Г.Є. Смелянець