Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Комунального виробничого управління “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” 278059,80 грн заборгованості, з яких 192964,91 грн основного боргу, 37095,30 грн пені, 5912,67 грн 3% річних та 42086,92 грн інфляційних нарахувань, нарахованих у зв’язку із неналежним виконання взятих на себе зобов’язань за укладеним 28.12.2020 р. договором постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К в частині своєчасної та остаточної оплати вартості поставленого протягом січня-квітня 2022 р. природного газу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 30.05.2023 р. позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/2293/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 р. № 11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2293/23; справу ухвалено № 916/2293/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін про час і місце його проведення.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" липня 2023 р. |
м. Одеса |
Справа № 916/2293/23 |
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” до відповідача: Комунального виробничого управління “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” про стягнення 278059,80 грн заборгованості.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” (далі – ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“”, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Комунального виробничого управління “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” (далі – КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ”, Відповідач) 278059,80 грн заборгованості, з яких 192964,91 грн основного боргу, 37095,30 грн пені, 5912,67 грн 3% річних та 42086,92 грн інфляційних нарахувань, нарахованих у зв’язку із неналежним виконання взятих на себе зобов’язань за укладеним 28.12.2020 р. договором постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К в частині своєчасної та остаточної оплати вартості поставленого протягом січня-квітня 2022 р. природного газу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 30.05.2023 р. позовній заяві ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/2293/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.
Згідно розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. позовну заяву ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.
06.06.2023 р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” на виконання ухвали від 05.06.2023 р. надійшли відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2293/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.07.2023 р.
Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки про доставки електронного листа, 12.06.2023 р. до електронного кабінету КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 916/2293/23.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, вся Каховського району Херсонської області з 24.02.2022 р. перебуває в тимчасовій окупації Російської Федерації.
Враховуючи те, що адресою місця реєстрації КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місто Каховка, Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідача про судове провадження та надання йому можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
Крім того, господарським судом надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на наяву в укладеному 28.12.2020 р. договорі постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К адресу електронної пошти Відповідача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2023 р. відкладено розгляд справи на 20.07.2023 р.
Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки про доставки електронного листа, 12.07.2023 р. до електронного кабінету КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” доставлено ухвалу від 11.07.2023 р.
Враховуючи те, що адресою місця реєстрації КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місто Каховка, Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідача про судове провадження та надання йому можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1449591/.
Крім того, господарським судом надіслано ухвалу від 11.07.2023 р. на наяву в укладеному 28.12.2020 р. договорі постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К адресу електронної пошти Відповідача.
У призначене на 20.07.2023 р. судове засідання представники сторін не з’явились. Позивач про призначене судове засідання обізнаний належним чином, оскільки його представник приймав участь в судовому засіданні 11.07.2023 р. КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” про призначене засідання повідомлялось у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до 21 пункту розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.
Приписами статті 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина 1). Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків (частина 3).
Частиною 3 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Як було зазначено, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, територія Каховського району Херсонської області з 24.02.2022 р. перебуває в тимчасовій окупації Російської Федерації.
Частиною 5 статті 6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положення частини 6 статті 6 ГПК України передбачають, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
При цьому частиною 7 статті 6 ГПК України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (далі – Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Враховуючи викладене, наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про доставку ухвал до електронного кабінету КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” та розміщених на офіційну сайті судової влади України оголошень, останнє вважається належним чином повідомленим про призначенні судові засідання.
Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Письмового відзиву від КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв’язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
20.07.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
28.12.2020 р. між ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” (Постачальник) та КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” (Споживач) із ЕІС-кодом 56XO0000J6K78007 укладено договір постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а Споживач зобов’язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
За цим Договором обсяг споживання газу Споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п.4.4.6 не може перевищувати 10 тис.куб.м. Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором становить 5850 тис.куб.м (пункт 1.2 Договору).
Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором та обсяги постачання по розрахункових періодах, зазначені в п.1.2 цього Договору, можуть змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором (пункт 1.3 Договору).
Фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених Постачальником Споживачу протягом строку дії цього Договору (пункт 1.4 Договору).
Обов’язковою умовою для постачання газу Споживачу за цим Договором, є наявність у Споживача укладеного у установленому порядку з Оператором ГРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об’єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об’єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких Споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння Споживачу (його об’єктам споживання) ЕІС-кодів (пункт 1.8 Договору).
Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість (пункт 2.6 Договору).
У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об’єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов’язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше (пункт 2.10 Договору).
Ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4,6, цього Договору (пункт 3.1 Договору).
Сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов’язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою ) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору (пункт 3.2 Договору).
Ціна газу за цим Договором може змінюватись шляхом опублікування/оприлюднення Постачальником зміненої/оновленої ціни за 1 тис.куб.м газу на офіційному сайті Постачальника без оформлення Додаткової угоди до цього Договору. У випадку недосягнення Сторонами згоди щодо ціни газу, Споживач має право змінити постачальника на відповідний період, а Постачальник має право не здійснювати постачання газу Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, При цьому, призупинення постачання/споживання замовлених обсягів газу не є розірванням цього Договору (пункт 3.3 Договору).
Оплата за цим Договором здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30-го числа газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю) (пункт 3.7 Договору).
Остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п. 3.1.1. Договору (пункт 3.9 Договору).
При порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 6.1 Договору).
В разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/Інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (пункт 6.2 Договору).
Сторони на підставі ч.3. ст.207 та ст.627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та Інших документів, пов’язаних із виконанням Договору (пункт 9.1 Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків між сторонами – до повного їх виконання. За взаємною згодою Сторін Договір може бути припинено достроково. При цьому, Сторона, яка має намір розірвати Договір письмово попереджає про це іншу Сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання (пункт 10.1 Договору).
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових об’єми, постачання газу на продовжений строк (пункт 10.1 Договору).
Всі повідомлення, заявки, графіки, які стосуються добового та місячного балансування, коригування замовлених обсягів постачання, вважаються наданими Споживачем належним чином, якщо вони оформленні та надіслані уповноваженими особами Споживача електронною поштою на адреси уповноважених осіб Постачальника… (пункт 10.13 Договору).
31.01.2021 р. між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 1722 за січень 2021 р. загальною вартістю 10245,31 грн; 28.02.2021 р. - № 3830 за лютий 2021 р. загальною вартістю 13311,95 грн; 31.03.2021 р. - № 5777 за березень 2021 р. загальною вартістю 9052,18 грн; 30.04.2021 р. - № 7711 за квітень 2021 р. загальною вартістю 5895,85 грн; 30.11.2021 р. - № 17055 за травень 2021 р. загальною вартістю 18217,42 грн.
31.12.2021 р. Позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 29956 за грудень 2021 р. загальною вартістю 38790,72 грн, який надіслано Відповідачу засобами поштового зв’язку 13.01.2022 р.
31.01.2022 р. Позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 1014 за січень 2022 р. загальною вартістю 71745,52 грн, який надіслано Відповідачу засобами поштового зв’язку 14.02.2022 р.
28.02.2022 р. Позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 2963 за лютий 2022 р. загальною вартістю 58828,48 грн, який надіслано Відповідачу засобами електронного зв’язку 10.03.2022 р.
31.03.2022 р. Позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 5060 за березень 2022 р. загальною вартістю 42595,34 грн, який надіслано Відповідачу засобами електронного зв’язку 10.04.2022 р.
30.04.2022 р. Позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу № 6772 за квітень 2022 р. загальною вартістю 19795,57 грн, який надіслано Відповідачу засобами електронного зв’язку 10.05.2022 р.
30.09.2022 р. ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” звернулось до ТОВ “ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” як оператора газотранспортної системи з адвокатським запитом про надання інформації стосовно споживання споживачем із ЕІС-кодом 56XO0000J6K78007 обсягів природного газу за період з 01.01.2021 р.
13.10.2022 р. ТОВ “ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” надано відповідь на адвокатський запит ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” стосовно споживання споживачем із ЕІС-кодом 56XO0000J6K78007 обсягів природного газу за період з 01.01.2021 р., які є ідентичним обсягам визначеним Позивачем у вищезазначених актах приймання передачі природного газу.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є укладений 28.12.2020 р. Договір постачання природного газу № 101/ПГ-1647-К.
При цьому ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” як Постачальником доведено виконання належим чином взятих на себе обов’язків за Договором та поставку Відповідачу протягом спірного період – січень-квітень 2022 р. природного газу загальною вартістю 192964,91 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частинні рішення актами прийому-передачі природного газу та відповіддю ТОВ “ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” як оператора газотранспортної системи на адвокатський запит Позивача.
В свою чергу, КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого природного газу не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712, частини 1 статті 714 ЦК України, пункту 3.9 Договору строк виконання зобов’язання на суму 192964,91 грн настав.
Враховуючи викладене, позов ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” про стягнення з КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” 192964,91 грн основного боргу підлягає задоволенню.
У зв’язку із порушенням КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” умов Договору в частині своєчасної та остаточної оплати вартості спожитого природного газу, ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, окрім заявлених до стягнення 192964,91 грн основного боргу, просить стягнути 37095,30 грн пені, 5912,67 грн 3% річних та 42086,92 грн інфляційних нарахувань.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами частини 2 статті 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Умовами пункту 6.2 Договору передбачено, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/Інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши представлені ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд погоджується із ними, оскільки останні виконано у відповідності до методології та приписів чинного законодавства України.
Відтак, окрім стягнення з КВУ “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” 192964,91 грн основного боргу, також підлягає стягненню на користь ТОВ “ГК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” 37095,30 грн пені, 5912,67 грн 3% річних та 42086,92 грн інфляційних нарахувань.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” до відповідача: Комунального виробничого управління “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” про стягнення 278059,80 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Комунального виробничого управління “КАХОВСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ” (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 87, Код ЄДРПОУ 19236260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, Код ЄДРПОУ 40121452) 192964/сто дев’яносто дві тисячі дев’ятсот шістдесят чотири/грн 91 коп. основного боргу, 37095/тридцять сім тисяч дев’яносто п’ять/грн 30 коп. пені, 5912/п’ять тисяч дев’ятсот дванадцять/грн 67 коп. 3% річних, 42086/сорок дві тисячі вісімдесят шість/грн 92 коп. інфляційних нарахувань та 4170/чотири тисячі сто сімдесят/грн 90 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 24 липня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут
Дата судового засідання "20" липня 2023 р. о 11:30.
Зал судових засідань № 13.