Господарський суд Одеської області

18 липня 2023, 12:32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2023 р.

м. Одеса

Справа № 916/895/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача – Пучкова Л.А. (ордер серії ВН №1106665 від 24.03.2023);

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/895/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мороз Дмитра Олександровича (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд.45, кв.14, ідентифікаційний код 3177110652)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Міністерства фінансів України (01008, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 00013480)

про стягнення 505 656,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.03.2023 Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мороз Дмитра Олександровича, в якій просить суд стягнути з відповідача 505 656,22 грн. – заборгованості, у тому числі: 236 000 грн – заборгованості за тілом кредитом, 33 656,22 грн – заборгованості за процентами та 236 000 грн – заборгованості в порядку регресу сплаченою гарантією, також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору №3177110652-КД-1 від 17.12.2021 із додатковою угодою до нього, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.03.2023 позовну заяву АТ КБ “Приватбанк” залишено без руху та встановлено позивачу, строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви,

03.04.2023 до суду від АТ КБ “Приватбанк” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№10719/23).

Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 27.03.2023 по 07.04.2023 у відпустці, АТ КБ “Приватбанк” шляхом направлення листа суду № 916/895/23/2016/2023 від 04.04.2023, було повідомлено про відкладення розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/895/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 26.04.2023.

В судовому засіданні 26.04.2023 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/895/23 на 24.05.2023, про що ухвалою суду від 26.04.2023 повідомлено відповідача, в порядку ст.120 ГПК України.

04.05.2023 до суду від АТ КБ “Приватбанк” надійшли письмові пояснення (вх.№14842/23), відповідно до яких останнім зазначено, що п.А.11 кредитного договору, сторони обумовили порядок і адреси для повідомлення одне одного, серед іншого, ФОП Мороз Д.О. вказав електронну адресу: NKBUDD@GMAIL.COM, за якою просив його повідомляти (надсилати запити та кореспондецію).

В судовому засіданні 24.05.2023 оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі №916/895/23 на 14.06.2023, про що ухвалою суду від 25.05.2023 повідомлено відповідача, в порядку ст.120 ГПК України.

14.06.2023 до суду від АТ КБ “Приватбанк” надійшло клопотання (вх.№19554/23), відповідно до якого останній просив суд залучити Міністерство фінансів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 клопотання АТ КБ “Приватбанк” (вх.№19554/23 від 14.06.2023) про залучення до участі у справі третьої особи задоволено; залучено Міністерство фінансів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача; підготовче засідання відкладено на 30.06.2023.

28.06.2023 до суду від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення (вх.№21360/23), відповідно до яких останній вказує, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України (Гарант), який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ КБ “ПриватБанк” (Бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269, за умовами п. 2.1. якого, Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Разом з тим, третя особа зазначає, що 01.11.2022 позивачем було направлено на адресу Міністерства фінансів України та АТ “Укексімбанк” (агента) вимогу на сплату за гарантією №49.1, та 06.12.2022 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суми сплати за гарантією.

Відповідно до п. 6.2. договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього Договору, зобов’язується здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.

Таким чином, Міністерство фінансів України стверджує, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та вважає, що позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” підлягають задоволенню.

Також, у поясненнях Міністерством фінансів України викладено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – АТ “Укрексімбанк”.

В судовому засіданні 30.06.2023 судом оголошено протокольні ухвали:

- про відмову в задоволенні клопотання Міністерства фінансів України, викладеного у письмових поясненнях (вх.№21360/23 від 28.06.2023) про залучення до участі у справі третьої особи, з огляду на відсутність у клопотанні останнього будь-яких обґрунтувань, підтверджуючих те, що рішення у справі №916/895/23 може вплинути на права та обов'язки АТ “Укрексімбанк” (наділення останнього новими правами чи покладення нових обов’язків, або зміни його наявних прав та/або обов’язків, або позбавлення певних прав та/або обов’язків у майбутньому);

- про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №916/895/23 до розгляду по суті в засіданні суду на 11.07.2023, про що ухвалою суду від 30.06.2023 повідомлено відповідача та третю особу, в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 11.07.2023 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач – ФОП Мороз Дмитро Олександрович зареєстрований за адресою: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд.45, кв.14., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №145872367224 від 06.03.2023, сформованого судом.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004), Каховська міська територіальна громада Херсонської області з 24.02.2022 перебуває в тимчасовій окупації російської федерації (п. 10 розділу ІІ Переліку).

Відповідно до п. 21 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції";

Згідно ч.1 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом з метою повідомлення ФОП Мороза Дмитра Олександровича про дату, час і місце судових засіданнях були розміщені оголошення на офіційному сайті Судової влади України, а саме: ухвал суду від 10.04.2023, 26.04.2023, 25.05.2023, 14.06.2023, 30.06.2023 за посиланням - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call.

Також, з метою додаткового повідомлення ФОП Мороза Дмитра Олександровича про дату, час і місце судових засіданнях, судом були надіслані ухвали від 10.04.2023, 26.04.2023, 25.05.2023, 14.06.2023, 30.06.2023 на його електронну адресу – NKBUDD@gmail.com, яка зазначена в укладеному між АТ КБ “Приватбанк” та ФОП Мороза Дмитра Олександровича кредитному договорі № 3177110652-КД-1 від 17.12.2021.

Між тим, відповідач у жодне судове засідання не з'явився, жодних клопотань чи заяв з боку відповідача, про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав до суду не надано.

Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату місце та час проведення судових засідань, в силу положень ст.12¹ ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Міністерство фінансів України в жодне судове засідання не з`явилось, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялось належним чином, при цьому, у поданих до суду письмових поясненнях (вх.№21360/23 від 28.06.2023) просило суд розглядати справу без участі представника Міністерства фінансів України.

В судовому засіданні від 11.07.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Морозом Дмитром Олександровичем (Позичальник) було укладено кредитний договір №3177110652-КД-1, відповідно до п.А.1 якого, вид кредиту – невідновлювальна кредитна лінія.

Ліміт цього договору: 500 000 (п’ятсот тисяч), у тому числі на наступні цілі: у розмірі 500 000 грн – на поповнення обігових коштів; 0– на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору (пункт А.2 договору).

Відповідно до пункту А.3. договору, термін повернення кредиту - 01.12.2024 року.

Згідно п. А.6. договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом А. 6.1. договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,31% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.

Згідно п. А.7. договору, у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно п. А.8. договору, проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв’язку з ним повинні бути в письмовій формі або можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур’єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу . був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: Адреса Банку: вул Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна Електронна пошта: help@pb.ua. адреса позичальника:, 74900, Україна обл. Херсонська, М. Нова Каховка, просп. Дніпровський, б. 45, кв. 14., Електронна пошта: NKBUDD@GMAIL.COM.

Відповідно до п. 1.1. договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику у вигляді згідно з п. А.1. договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. договору, в терміни на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни. КУБ під заставу (кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов’язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно п. 2.1.2 договору, Банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів Позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього Договору. Зобов`язання з видачі цільового кредитного ліміту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку після підписання сторонами цього договору з урахуванням 5-денного строку, зазначеного у п.1.1 договору. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових платежів виникають у Банку у випадку непред`явлення Позичальником документів, що підтверджують сплату страхових платежів в за рахунок інших джерел.

При настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов’язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд має право згідно з статтею 651 ЦК України та статті 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором (під. “г” п.2.3.2 договору)..

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2,2.2.3,2.2.16,2.3.2,2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п.А.6,А.6.1 цього Договору (пункт 4.1 Договору).

Згідно п.4.2 договору, в разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.8 цього договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1, п.4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюються у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.4.3 договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати центів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту в межах строку дії договору (пункт 4.7 договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (пункт 6.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов’язань (пункт 6.2 Договору).

Додатком № 1 до договору визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплачувати Банку з 01.01.2022 по 01.11.2024 по 13 888,89 грн щомісяця та до 01.12.2024 – 13 889,85 грн.

Договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

17.12.2021 між АТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та ФОП Морозом Дмитром Олександровичем (Позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №3177110652-КД-1, відповідно до під. "а" п. 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно під. "в" п. 1 додаткової угоди, позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому, Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Пунктом 2.1. додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD +7 %. Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступним в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляду базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календар: кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов’язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлення на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чека POS-терміналах;- IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером “Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Згідно 2.2. додаткової угоди, передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до п. 2.7. додаткової угоди, погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Умовами п. 2.10. додаткової угоди, передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. додаткової угоди + 5% річних.

Згідно п. 2.13 додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов’язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

Відповідно до п.2.7 додаткової угоди, позичальнику забороняється подальше використання кредиту у разі існування за кредитом заборгованості зі сплати основного боргу та/або відсотків більше 1 дня.

Ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених у п. 4 цієї додаткової угоди (п.5 додаткової угоди).

Додатком № 1 до додаткової угоди №1 визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплачувати Банку з 01.01.2022 по 01.11.2024 по 13 888,89 грн щомісяця та до 01.12.2024 – 13 889,85 грн.

Додаткову угоду №1 разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

20.12.2021 АТ КБ "ПриватБанк" було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000 грн., згідно платіжного доручення №DN250802IQ, із призначенням платежу: “перерахування коштів згідно з кредитним договором №3177110652-КД-1 від 17.12.2020”.

31.12.2020 між Міністром фінансів України (гарантом) та АТ КБ “Приватбанк” (Бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269.

Згідно п.1.1, у цьому договорі терміни вживаються в таких значеннях, зокрема, Агент – АТ “Укрексімбанк”, в якому гарант відповідно до порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою; Вимога – повідомлення від Бенефіціара до Гаранта з вимогою сплатити кошти за гарантією; Принципал – суб’єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля.

Відповідно до п. 2.1 договору гарантії, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно п. 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п. 5.5. договору гаранті, на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Пунктом 6.1. договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до п. 6.2. договору гарантії, з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6¹ ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1, 6.3. договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов’язується, зокрема п.6.2.2 здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватним виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами).

Згідно п.6.3 договору, кошти отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховується на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п.6.8 цього договору), та зараховується гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв’язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) (п.13.13 договору гарантії).

Відповідно до представленого розрахунку заборгованості за укладеним між Банком та Позичальником кредитним договором, ФОП Морозовим Д.О. у період з 01.02.2022 допущено порушення графіку сплати щомісячних платежів.

02.09.2022 АТ КБ “Приватбанк” на електронну адресу ФОП Мороз Д.О. було направлено повідомлення вих.№ 11217НЕN0S25Z від 02.09.2022, відповідно до якого останній повідомив про одностороннє розірвання кредитного договору №3177110652-КД-1 з 02.10.2022 та вимагав невідкладно до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості, яка станом на 31.08.2022 складала 499 652,25 грн. Зазначене повідомлення залишилось без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

02.11.2022 АТ КБ “Приватбанк” на адресу Міністерства фінансів України (гарант) та АТ “Укрексімбанк” (агент) було направлено вимогу на сплату за гарантією №49.1 від 01.11.2022 за проблемним кредитом №3177110652-КД-1 від 17.12.2021 (сума простроченої заборгованості (за тілом кредиту) станом на 01.11.2022 складає 472 000 грн) на суму 236 000 грн.

06.12.2022 Міністерством фінансів України була перерахована АТ КБ “Приватбанк” сума сплати за гарантією (ФОП Мороз Д.О.) у розмірі 236 000 грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку (Том 1, а/с 53).

13.02.2023 АТ КБ “Приватбанк” на електронну адресу ФОП Мороз Д.О. було направлено повідомлення №11217НЕN0S25Z від 13.02.2023 про надсилання Міністерству фінансів України, як гаранту за кредитним договором №3177110652-КД-1 від 17.12.2021, вимоги на сплату за гарантією №49.1 від 01.11.2022, відповідно до договору про надання гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020. Сума сплати за гарантією становить 236 000 грн.

АТ КБ “Приватбанк” у позовній заяві наголошено, що з урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість ФОП Мороза Дмитра Олександровича за кредитним договором №3177110652-КД-1 від 17.12.2021 становить 505 656,22 грн, з яких: 236 000 грн – заборгованість за тілом кредитом, 33 656,22 грн – заборгованість за процентами та 236 000 грн – заборгованість в порядку регресу сплаченою гарантією, у зв’язку з чим позивач і звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України, закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено – якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий кредитний договір №3177110652-КД-1 від 17.12.2021.

Як встановлено судом, 20.12.2021 АТ КБ "ПриватБанк" було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000 грн., згідно платіжного доручення №DN250802IQ, із призначенням платежу: “перерахування коштів згідно з кредитним договором №3177110652-КД-1 від 17.12.2020” (Том 1, а/с 55).

Згідно п. 2.7. додаткової угоди передбачено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, ФОП Мороз Д.О., в рахунок здійснення погашення тіла кредиту в період з 31.12.2021 по 27.01.2022 сплатив АТ КБ “Приватбанк” 28 000 грн, а починаючи з 01.02.2022 припинив здійснювати сплату щомісячних платежів, у зв’язку з чим за відповідачем станом на 06.01.2023 обліковується заборгованість за тілом кредиту в сумі 472 000 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідач, як позичальник в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,1046,1049,1050 ЦК України, статті 193 ГК України та умов договору своєчасно не здійснював погашення кредиту (тіла), не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та умов графіку погашення заборгованості строк виконання щомісячних зобов’язань настав.

Відповідно до ч.1 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до підп. "г" п. 2.3.2. договору, при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

02.09.2022 АТ КБ “Приватбанк” на електронну адресу ФОП Мороз Д.О. було направлено повідомлення вих.№ 11217НЕN0S25Z від 02.09.2022, відповідно до якого останній повідомив про одностороннє розірвання кредитного договору №3177110652-КД-1 з 02.10.2022 та вимагав невідкладно до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості у повному обсязі, однак доказів щодо виконання вказаних вимог відповідачем до суду не надано.

Таким чином, кредитний договір №3177110652-КД-1 укладений між АТ КБ “Приватбанк” та ФОП Мороз Д.О. є розірваним з 02.10.2022 року.

Разом з тим, як зазначено судом вище, 31.12.2020 між Міністром фінансів України (гарант) та АТ КБ “Приватбанк” (бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269, відповідно до умов пункту 2.1. якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За приписами ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.5.5. договору, гарантії на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2022 АТ КБ “Приватбанк” на адресу Міністерства фінансів України (гарант) та АТ “Укрексімбанк” (агент) було направлено вимогу на сплату за гарантією №49.1 від 01.11.2022 за проблемним кредитом №3177110652-КД-1 від 17.12.2021 (сума простроченої заборгованості (за тілом кредиту) станом на 01.11.2022 складає 472 000 грн) на суму 236 000 грн.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання відповідача було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією.

Згідно ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Пунктом 2.13. додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.14. додаткової угоди, грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Враховуючи вищезазначене, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 236 000 грн. та заборгованості за тілом кредиту у розмірі 236 000 грн., у зв’язку з сим, суд вважає вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами частин 1 та 2 статті 1056^-1ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно 2.2. додаткової угоди, передбачено, зокрема, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

З розрахунку заборгованості процентів за неправомірне користування кредитом, здійсненого позивачем, вбачається нарахування відповідачу процентів за період з 21.12.2021 по 03.10.2023 в розмірі 33 656,22 грн.

Водночас, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування кредитом, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц.

Так, у п.56 означеної постанови Великої Палати Верховного Суду викладено наступну правову позицію, що розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, враховуючи, що кредитний договір №3177110652-КД-1, укладений між АТ КБ “Приватбанк” та ФОП Мороз Д.О., є розірваним з 02.10.2022 року, банк фактично втратив право нараховувати передбачені кредитним договором проценти за період після розірвання цього договору.

Враховуючи наведене, судом здійснено власний розрахунок заборгованості процентів за період з 21.12.2021 по 02.10.2022 (включно), - відповідно до якого сума такої заборгованості становить 33 424,16 грн.

Враховуючи наведене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам підлягають частковому задоволенню в сумі 33 424,16 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача 236 000 грн – заборгованості за тілом кредитом, 236 000 – заборгованості в порядку регресу сплаченою гарантією та 33 424,16 грн.– заборгованості за процентами.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мороз Дмитра Олександровича (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд. 45, кв. 14, ідентифікаційний код 3177110652) на користь акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 236 000 (двісті тридцять шість тисяч) грн – заборгованості за тілом кредитом, 236 000 (двісті тридцять шість тисяч) грн – заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, 33 424 (тридцять три тисячі чотириста двадцять чотири) грн 16 коп – заборгованості за процентами та 7 581 (сім тисяч п’ятсот вісімдесят одну) грн 36 коп – витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко