До уваги комунальної установи “Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради”

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od/arbitr.gov.ua 

_______________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р.                                      м. Одеса                                    Справа № 916/3294/22

            Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Піун С.П. за довіреністю;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради про стягнення 388 482,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України (далі по тексту ТОВ „ГК „Нафтогаз України) звернулося до господарського суду із позовною заявою до комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради (далі по тексту Установа) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 388 482,39 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 285 318,26 грн., пені у розмірі 34 550,87 грн., 3% річних у розмірі 6 402,08 грн., збитків від інфляції у розмірі 62 211,18 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості поставленого позивачем за період з 01.11.2021р. по 23.11.2021р. природного газу як постачальником „останньої надії на ринку природного газу.

Ухвалою суду від 14.12.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.02.2023р. дана справа була прийнята до провадження суддею Желєзною С.П.

Установа згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 75201, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплина, вул. Паркова, буд. 38.

Поряд з цим, Чаплинська селищна територіальна громада Каховського району Херсонської області згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р. (із змінами внесеними наказом №125 від 25.04.2023р.) включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Установа була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації на офіційному веб-сайті суду відповідних оголошень.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Установи про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ТОВ „ГК „Нафтогаз України було складено та підписано акт приймання-передачі природного газу №20176 (без дати), згідно якого у листопаді 2021р. позивачем було поставлено Установі природний газ обсягом 16,98323 тис.м.куб., вартість якого складає 285 318,26 грн. Вказаний акт з боку Установи підписаний не був.

ТОВ „ГК „Нафтогаз України також було виставлено Установі рахунок на оплату природного газу №33012, згідно якого вартість поставленого позивачем природного газу у листопаді 2021р. складає 285 318,26 грн.

На підтвердження факту направлення на адресу Установи акту приймання-передачі природного газу №20176 (без дати) та рахунку №33012 ТОВ „ГК „Нафтогаз України було надано суду список згрупованих поштових відправлень від 10.01.2022р., та квитанції про прийняття плати за пересилання поштових відправлень від 16.12.2021р. та від 10.01.2022р.

10.01.2022р. між ТОВ „ГК „Нафтогаз України (Постачальник) та Установою (Споживач) було підписано типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015р. (далі по тексту договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником “останньої надії” (далі - Постачальник).

Згідно з п. 1.3 договору цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634,641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що за цим договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Положеннями п. 4.5 договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором.

07.09.2022р. представник ТОВ „ГК „Нафтогаз України звернувся до ТОВ „Оператор газотранспортної системи України із адвокатським запитом, відповідно до якого просив надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу, зокрема, Установою за період з 01.10.2021р. і до дати видачі відповіді.

Листом від 15.09.2022р. ТОВ „Оператор газотранспортної системи України у відповідь на адвокатський запит було повідомлено, що Установа протягом періоду з 29.10.2021р. по 23.11.2021р. (з різними періодами постачання по окремим точкам обліку) була закріплена за постачальником “останньої надії” - ТОВ “ГК “Нафтогаз України”. Обсяг природного газу, використаний споживачем за період з 01.11.2021р. по 23.11.2021р., складає 16,98323 тис.м.куб.; інформація щодо обсягу використаного Установою природного газу за період з 29.10.2021р. по 31.10.2021р. АТ „Херсонгаз до інформаційної платформи не надавалась.

На підставі даних, повідомлених ТОВ „Оператор газотранспортної системи України у листі від 15.09.2021р., ТОВ „ГК „Нафтогаз України було складено довідку про об`єми поставленого Установі природного газу. Вартість поставленого відповідачу природного газу була розрахована позивачем із урахуванням цін, відображених у довідці від 29.09.2022р., яка містить інформацію про архів тарифів за 2021р.

Листом від 26.09.2022р. АТ „Державний ощадний банк України у відповідь на звернення ТОВ „ГК „Нафтогаз України було повідомлено, що за період з 01.10.2021р. по 19.09.2022р. грошові кошти від Установи на рахунок позивача не надходили.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України Про ринок природного газу № 329-VIII від 09.04.2015р.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1387/27832, затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії та постановлено, що суб`єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальники останньої надії), оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила №2496), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 3 розділу VI Правил №2496 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) Постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Порядок укладення договору "останньої надії" визначається Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила №2496).

Згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Згідно з п. 1.3 типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015р., при укладенні цього договору зі Споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634,641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що Установа протягом періоду з 29.10.2021р. по 23.11.2021р. не була включена до реєстру будь-якого постачальника природного газу, що підтверджується листом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України від 15.09.2022р. При цьому, під час розгляду даного спору докази на підтвердження наявності в Установи постачальника природного газу протягом спірного періоду суду надані не були.

З викладених обставин, господарський суд, враховуючи відсутність в Установи постачальника природного газу, доходить висновку про укладення між ТОВ „ГК „Нафтогаз України та Установою договору постачання природного газу постачальником „останньої надії.

Враховуючи повідомлені ТОВ „Оператор газотранспортної системи України листом від 15.09.2022р. дані про обсяги постачання природного газу за період з 01.11.2021р. по 23.11.2021р., а також довідку позивача від 29.09.2022р., яка містить інформацію про архів тарифів за 2021р., господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України позовних вимог до Установи у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 285 318,26 грн. за поставлений природний газ.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України позовних вимог про стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 типового договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Положеннями п. 4.5 типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Господарський суд звертає увагу ТОВ „ГК „Нафтогаз України, що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, а також нарахування відповідачу пені, крім обставин наявності невиконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.

Як зазначалось вище по тексту рішення, на підтвердження факту направлення рахунків на адресу Установи позивачем було надано суду список згрупованих поштових відправлень, квитанції про прийняття плати за пересилання поштових відправлень.

Проте, з наданих ТОВ „ГК „Нафтогаз України доказів не вбачається за можливе встановити факт направлення на адресу відповідача акту та рахунку, стягнення заборгованості за якими є предметом спору по даній справі, а не будь-яких інших документів, оскільки позивачем не було надано суду опису вкладення.

Крім того, суд враховує, що надані ТОВ „ГК „Нафтогаз України акт приймання-передачі природного газу №20176 (без дати) та рахунок №33012 не містять дати їх складення позивачем, що додатково свідчить про неможливість перевірки судом факту відправлення їх на адресу відповідача у грудні 2021р. або січні 2022р.

Господарський суд зазначає, що обов`язок оплатити певну суму грошових коштів за поставлений ТОВ „ГК „Нафтогаз України природний газ виникає після отримання рахунку, який має містити дані як про об`єм спожитого природного газу, ціну природного газу, так і про загальну вартість спожитого природного газу, яка має бути оплачена на рахунок постачальника. Таким чином, відсутність належних доказів виконання ТОВ „ГК „Нафтогаз України обов`язку щодо направлення на адресу Установи рахунку, виключає можливість нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції з 01.01.2022р.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про недоведеність ТОВ „ГК „Нафтогаз України наявності у нього права здійснювати нарахування 3% річних, збитків від інфляції та пені у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних доказів виконання позивачем обов`язку, визначеного п. 4.3 договору, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України до Установи позовних вимог про стягнення пені у розмірі 34 550,87 грн., 3% річних у розмірі 6 402,08 грн., збитків від інфляції у розмірі 62 211,18 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України вимог шляхом присудження до стягнення із комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради основного боргу у розмірі 285 318,26 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

             1.Позов задовольнити частково.

             2.Стягнути з комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради /75201, Херсонська обл., Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Паркова, будинок 38; ідентифікаційний код 38232158/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452/ основний борг у розмірі 285 318,26 грн. /двісті вісімдесят п`ять тисяч триста вісімнадцять грн. 26 коп./, судовий збір у розмірі 4 280,00 грн. /чотири тисячі двісті вісімдесят грн. 00 коп./.

             3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 червня 2023 р.

Суддя                                                                                    С.П. Желєзна