Господарський суд Одеської області

09 травня 2023, 16:13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р.

м. Одеса

Справа № 916/3642/22

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пучкова Л.А.,

від відповідача 1: не з’явився,

від відповідача 2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до відповідачів: Фермерського господарства “ЛІНЬКОВ” та Олійника Віталія Олександровича про солідарне стягнення 1991684,42 грн заборгованості.

Встановив:

Акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі – АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства “ЛІНЬКОВ” (далі – ФГ “ЛІНЬКОВ”, Відповідач-1) та Олійника Віталія Олександровича (далі – Олійник В.О., Відповідач-2) 1991684,42 грн заборгованості, з яких 1824610,34 грн заборгованості за тілом кредиту та 167074,08 грн заборгованості за відсотками, у зв’язку із неналежним виконанням ФГ “ЛІНЬКОВ” умов укладеного 27.04.2021 р. кредитного договору № 31160868-КД-1, поручителем за якого виступив Олійник В.О. відповідно до укладеного 27.04.2021 р. договору поруки № 31160868-ДП-1/1, посилаючись на приписи частини 2 статті 1050 ЦК України та правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.12.2019 р. у справі № 756/2996/17, стосовно наявності у банку права на дострокове повернення кредиту як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 р. позовній заяві АТ КБ “ПРИВАТБАНК” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/3642/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. № 11/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)” змінено територіальну підсудність Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. прийнято позовну заяву АТ КБ “ПРИВАТБАНК” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3642/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2023 р.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, вся територія Скадовського району Херсонської області з 24.02.2022 р. перебуває в тимчасовій окупації Російської Федерації.

Враховуючи те, що місцем реєстрації Відповідачів є Скадовський район Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідачів про судове провадження та надання їм можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1367227. Крім того, додаткового надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із Банком кредитному договорі № 31160868-КД-1 та договорі поруки № 31160868-ДП-1/1.

19.01.2023 р. ФГ “ЛІНЬКОВ” реалізовано право на подачу відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив підписано головою ФГ “ЛІНЬКОВ” – Олійником В.О. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для відмови у задоволенні позову, ФГ “ЛІНЬКОВ” посилається на те, що початком порушення зобов’язання Банком визначено 07.12.2022 р., у той же час останнім проігноровано форс-мажорні обставини та введений з 24.02.2022 р. воєнний стан, територія місцезнаходження Відповідачів перебуває в окупації, у той же час кредит отримано з метою стимулювання сільськогосподарського виробництва та вирощування сільськогосподарської продукції. Після введеного воєнного стану підприємство призупинило свою діяльність. Посилається на те, що 25.09.2022 р. надіслано Банку заяву-анкету про зміну умов договору про продовження строку дії кредитного договору та зміну умов (строків) повернення кредиту. Додаткового посилається на приписи статті 617 ЦК України та лист Торгово-промислової палати України від 24.02.2022 р. як підставу настання форс-мажорних обставин, які звільняють Відповідачів від відповідальності.

Окрім вищезазначеного просить зобов’язати Банк розглянути заяву про зміну умов договору від 25.09.2022 р., розглядати справу без участі представника та у разі неможливості забезпечення участі в режимі відеоконференції просить зупинити провадження у справі.

Призначене на 26.01.2023 р. судове засідання не відбулось у зв’язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 р. призначено розгляд справи на 16.02.2023 р.

Враховуючи те, що місцем реєстрації Відповідачів є Скадовський район Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідачів про судове провадження та надання їм можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України – https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1377605/. Крім того, додаткового надіслано ухвалу від 26.01.2023 р. на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із Банком кредитному договорі № 31160868-КД-1 та договорі поруки № 31160868-ДП-1/1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3642/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.03.2023 р.

Враховуючи те, що місцем реєстрації Відповідачів є Скадовський район Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідачів про судове провадження та надання їм можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України – https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1383741/. Крім того, додаткового надіслано ухвалу від 16.02.2023 р. на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із Банком кредитному договорі № 31160868-КД-1 та договорі поруки № 31160868-ДП-1/1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2023 р.

Враховуючи те, що місцем реєстрації Відповідачів є Скадовський район Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідачів про судове провадження та надання їм можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України – https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1392996/. Крім того, додаткового надіслано ухвалу від 07.03.2023 р. на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із Банком кредитному договорі № 31160868-КД-1 та договорі поруки № 31160868-ДП-1/1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 25.04.2023 р.

Враховуючи те, що місцем реєстрації Відповідачів є Скадовський район Херсонської області, господарським судом з метою повідомлення Відповідачів про судове провадження та надання їм можливості реалізувати наявні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України – https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1403448/. Крім того, додаткового надіслано ухвалу від 30.03.2023 р. на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із Банком кредитному договорі № 31160868-КД-1 та договорі поруки № 31160868-ДП-1/1.

У призначене на 25.04.2023 р. судове засідання представники Відповідачів не з’явились. Представник Позивача підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до 21 пункту розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Приписами статті 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина 1). Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків (частина 3).

Частиною 3 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Як було зазначено, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, вся територія Скадовського району Херсонської області з 24.02.2022 р. перебуває в тимчасовій окупації Російської Федерації.

Враховуючи викладене ФГ “ЛІНЬКОВ” та Олійник В.О. вважаються належним чином повідомленими про призначене на 25.04.2023 р. судове засідання для розгляду справи по суті.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

25.04.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

27.04.2021 р. між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Банк) та ФГ “ЛІНЬКОВ” (Позичальник), головою якого є Олійник В.О., укладено кредитний договір № 31160868-КД-1 (Договір), за умовами пункту А.1 якого вид кредиту – невідновлювальна кредитна лінія.

Ліміт цього Договору: 2764639,68 (два мільйона сімсот шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев’ять гривень 68 копійок), у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2737267 грн (два мільйона сімсот тридцять сім тисяч чисті шістдесят сім гривень 0 копійок), на поповнення обігових коштів; розмірі 27372,68 грн (двадцять сім тисяч триста сімдесят два гривень 68 копійок), за сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору (пункт А.2 Договору).

Термін повернення кредиту 01.10.2023 року (перше жовтня дві тисячі двадцять третього року) (пункт А.3 Договору).

За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14,2 (чотирнадцять цілих два десятих) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт А.6 Договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов’язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 19,2 (дев’ятнадцять цілих два десятих) % річних. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави – порушення зобов’язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов’язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору та дати початку її нарахування (пункт А.6.1 Договору).

У випадку порушення Позичальником грошового зобов’язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 28,4 (двадцять вісім цілих чотири десятих) % річних під суми простроченої заборгованості за кредитом (пункт А.6.2 Договору).

Проценти, встановлені п.п.А.6.,А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів воні вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору. Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід’ємною частиною договору (пункт А.8 Договору).

У пункті А.11 Договору зазначено електронну пошту Позичальника.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язуються надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А2 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов’язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. КУБ під заставу (кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов’язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів (пункт 1.1 Договору).

Термін повернення кредиту зазначений п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Зобов’язання Позичальника забезпечуються згідно з п. А.5 цього Договору (пункт 3.1 Договору).

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (пункт 4.1 Договору).

В разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.8 цього Договору (пункт 4.2 Договору).

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (пункт 4.3 Договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашання заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості но кредиту в межах строку дії Договору (пункт 4.7 Договору).

Термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 (п’ятнадцять) років (пункт 5.5 Договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (пункт 6.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов’язань (пункт 6.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору визначено графік погашення поточного ліміту, відповідно до якого Позичальник має сплачувати банку до 01.07.2021 р. 456211,17 грн, до 01.10.2021 р. 456211,17 грн, до 01.07.2022 р. 456211,17 грн та 13686,34 грн страхового внеску, до 01.10.2022 р. 456211,17 грн, до 01.07.2023 р. 456211,17 грн та 13686,34 грн страхового внеску, до 01.10.2023 р. 456211,17 грн.

Договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

27.04.2021 р. між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Банк) та ФГ “ЛІНЬКОВ” (Позичальник), головою якого є Олійник В.О., укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до пункту 1.а сторони узгодили протягом строку Кредиту, зазначеного в п.А.3 Договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку Програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва (далі - "Програма") та умов цієї Додаткової угоди, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші Позичальник витрачає з метою, зокрема на фінансування оборотного капіталу.

За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,20% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; де Індекс UIRD – український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди знач; індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляду базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календар: кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов’язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлення на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чека POS-терміналах;- IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером “Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації (пункт 2.1 Додаткової угоди).

У випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов’язань по погашенню Кредиту і/або процентів в розмірі зазначеному в п.2.3,2.7 цієї Додаткової угоди. Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно – в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення – в розмірі, визначеному формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість – в розмірі базової процентної ставки що діяла на дату сплати (пункт 2.2 Додаткової угоди).

Погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди (пункт 2.7 Додаткової угоди).

Додатком № 1 до Додаткової угоди визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплачувати банку до 01.07.2021 р. 456211,17 грн, до 01.10.2021 р. 456211,17 грн, до 01.07.2022 р. 456211,17 грн та 13686,34 грн страхового внеску, до 01.10.2022 р. 456211,17 грн, до 01.07.2023 р. 456211,17 грн та 13686,34 грн страхового внеску, до 01.10.2023 р. 456211,17 грн.

Додаткову угоду разом із додатком до неї підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Окрім вищезазначеного, 27.04.2021 р. між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Банк) та Олійником В.О. (Поручитель) укладено договір поруки № 31160868-ДП-1/1 (Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого Предметом цього договору с падання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов’язань ФГ “ЛІНЬКОВ” (Боржник) зобов’язань за Кредитним договором № 31160868- КД-1 від 27.04.2021 р. (Кредитний договір), Невідновлювальної кредитної лінії на суму 2764639,68 грн (два мільйона сімсот шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев’ять гривень 68 копійок) з терміном дії до 01.10.2023 р….

У випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов’язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов’язань(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов’язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов’язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором у Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (пункт 2.1.2 Договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п’ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов’язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).

У пункту 4.2 Договору зазначено адресу електронної пошти Поручителя.

Сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим Договором вимог Кредитора та Поручителя позовна давність встановлюється Сторонами тривалістю 15 (п’ятнадцять) років (пункт 5.1 Договору поруки).

Договір поруки підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до платіжного доручення від 11.05.2021 р. Банком перераховано ФГ “ЛІНЬКОВ” 2737267,00 грн із призначенням платежу “згідно з кредитним договором № 31160868-КД-1 від 27.04.2021 р.”.

Відповідно до представлено розрахунку заборгованості за Договором, за ФГ “ЛІНЬКОВ” рахується заборгованість у розмірі 1991684,42 грн, з яких 1824610,34 грн заборгованості за тілом кредиту та 167074,08 грн заборгованості за відсотками. Датою початку порушення зобов’язання визначено 01.07.2022 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частинами 1 та 2 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено – якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий кредитний Договір № 31160868-КД-1 від 27.04.2021 р., укладений між Банком та ФГ “ЛІНЬКОВ”, за належне виконання зобов’язання останнього поручився Олійник В.О. уклавши з Банком 27.04.2021 р. Договір поруки № 31160868-ДП-1/1.

При цьому АТ КБ “ПРИВАТБАНК” як Банком доведено виконання взятих на себе за умовами Договору обов’язків та надання грошових коштів ФГ “ЛІНЬКОВ” як Позичальнику у розмірі 2737267,00 грн, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення платіжним дорученням від 11.05.2021 р.

В свою чергу ФГ “ЛІНЬКОВ” як Позичальником в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,1046,1049,1050 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договору своєчасно не повернуто чергові частини позики, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, умов Графіку платежів строк виконання зобов’язань з 01.07.2022 р. (на суму 456211,17 грн) настав, залишок заборгованості за тілом кредиту складає 1824610,34 грн.

У відповідності до приписів статей 546,553,554 ЦК України та Договору поруки АТ КБ “ПРИВАТБАНК” має право вимагати від Олійника В.О. та ФГ “ЛІНЬКОВ” солідарного виконання зобов’язань за кредитним Договором № 31160868-КД-1 від 27.04.2021 р.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.12.2019 р. у справі № 756/2996/17, у зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та солідарного стягнення на його користь з Олійника В.О. та ФГ “ЛІНЬКОВ” 1824610,34 грн заборгованості за тілом кредиту, у зв’язку із допущенням порушення виконання зобов’язань в частині повернення чергової частини кредитних кошті (позики) ФГ “ЛІНЬКОВ”.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначено, приписами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено – якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із приписами частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У той же час, частиною 2 статті 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ФГ “ЛІНЬКОВ” грошового зобов’язання по поверненню тіла кредиту, господарський суд вважає, що Олійник В.О. та ФГ “ЛІНЬКОВ” мають солідарно сплатити АТ КБ “ПРИВАТБАНК” 167074,08 грн заборгованості за відсотками, розрахунок яких вважається судом арифметично правильним.

За загальним правилом обов’язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов’язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 не є звільненням від виконання зобов’язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану.

При цьому, у главі 51 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за порушення зобов’язання, до яких віднесено пеню, сплату 3% річних та інфляційних нарахувань, у той же час, АТ КБ “ПРИВАТБАНК” пред’являючи позовну заяву не заявляє до стягнення з Відповідачів пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Відтак введений 24.02.2023 р. воєнний стан може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушенням взятих зобов’язань, проте не є підставою звільнення від відповідальності за виконання саме основного зобов’язання.

Зобов’язання АТ КБ “ПРИВАТБАНК” розглянути заяву Відповідача-1 про зміну умов договору від 25.09.2022 р. виходить за межі заявлених позовних вимог та є фактичним втручанням у договірні правовідносини сторін.

Відкриваючи провадження у справі господарським судом зазначено про наявність можливості забезпечити участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у той же час приписи ГПК України не передбачають зупинення провадження у справі у зв’язку із введеним воєнним станом.

Господарський суд повідомляє Відповідачів про наявність в них можливості реалізувати право на укладання мирової угоди в процесі виконання рішення суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам – учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до відповідачів: Фермерського господарства “ЛІНЬКОВ” та Олійника Віталія Олександровича про солідарне стягнення 1991684,42 грн заборгованості задовольнити.

Солідарно стягнути з Фермерського господарства “ЛІНЬКОВ” (75705, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Антонівка, вул. Благодатна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 31160868) та Олійника Віталія Олександровича (75705, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Антонівка, вул. Благодатна, буд. 2, РНОКПП 2926311235) на користь Акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, Код ЄДРПОУ 14360570) 1824610/один мільйон вісімсот двадцять чотири тисячі шістсот десять/грн 34 коп. заборгованості за тілом кредиту, 167074/сто шістдесят сім тисяч сімдесят чотири/грн 08 коп. заборгованості за відсотками та 29875/двадцять дев’ять тисяч вісімсот сімдесят п’ять/грн 27 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 05 травня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут