До уваги Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/2704/22

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (код – 40724098; 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" (код – 31694168; 74800, Херсонська обл., м. Каховка, Чаплинське шосе, 7)

про стягнення 281058,25 грн

з підстав заборгованості за договором

В порядку ч. 13 ст. 8,  ч. 2, 5  ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПОРУ: 12.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" (далі – Відповідач)  про стягнення   281058,25 грн, з яких: вартість Товару у розмірі 140 000,00 грн, пеня у розмірі 45 774,25 грн, індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 39 284,00 грн та штраф у розмірі 40 % (сорок) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару у розмірі 56000,00 грн.

             13.10.2022 року,  суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247-252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

            З метою належного повідомлення Відповідача про розгляд цієї справи, суд, на підставі пункту 21     Перехідних положень ГПК України     та статті     3,      121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 N 1207-VII,      розмістив відповідні оголошення, тобто Відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи Господарським судом Одеської області. Крім того, суд вжив додаткових заходів для повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом через електронну скриньку вказану у Договорі та позовній заяві. Тому суд розглянув справу із дотриманням принципу розумності строків розгляду справи судом, встановленого п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України та враховуючи відпустку судді Демешина О. А.

            На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв’язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

02.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" (Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 1591-к.

Відповідно до п. 1.1 Договору - “Постачальник зобов'язався передати (постачати) у зумовлені строки (строк) Покупцеві Товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин, добрива, мінеральні добрива) у кількості, асортименті і по цінах, згідно з видатковими накладними (додатками, специфікаціями), що с невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти вказані товари і своєчасно сплатити за них певну грошову суму на умовах цього Договору”.

Відповідно до п.1.2. Договору - “Вартість даного Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії даного Договору. Ціна Товару та загальна вартість Договору визначається згідно видатковими накладними (додатками, специфікаціями), які є невід 'ємною частиною даного Договору”.

Відповідно до підписаної між сторонами Специфікацією № 1 від 06 липня 2020 року до Договору Постачальник зобов'язаний продати та відвантажити Покупцю в строк до 07.07.2020 р. Товар на загальну суму 367 677,30 грн.

Відповідно до п.4. Специфікації №1 Сторонами погоджені строки оплати за Товар Покупцем в строк до 10 липня 2020 р. в сумі - 73 535,46 грн та до 15 листопада 2020 р. в сумі - 294 141,84 грн.

Як свідчать матеріали справи Постачальником в строк та в повному обсязі здійснено поставку Товару відповідно до належним чином оформлених та підписаних Сторонами видаткових накладних: видаткова накладна № 3 115 від 21 липня 2020 року, видаткова накладна № 3114 від 20 липня 2020 року, видаткова накладна № 3103 від 17 липня 2020 року.

Позов ґрунтується на тому, що Позивачем по Договору було поставлено Товар на загальну суму - 367 677,30 грн в свою чергу Відповідачем поставлений Товар сплачено частково на загальну суму - 222 677,30 грн. Тобто сума боргу Відповідача перед Позивачем складає - 145000,00 грн. Тому, посилаючись на умову Договору та  ст. ст. 611, 625 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 193, 236 Господарського Кодексу України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь: вартість Товару у розмірі 140 000,00 грн, пеню у розмірі 45 774.25 грн, індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 39 284,00 грн та штраф у розмірі 40 % (сорок) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару у розмірі 56000,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 

Згідно ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

   Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За відсутності в матеріалах справи доказів оплати Відповідачем за поставлений Товар в повному обсязі, суд визнає доведеним наявність боргу Відповідача на суму основної заборгованості у розмірі 140000,00 гривень, тому позов в цій частині слід задовольнити.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, Відповідно до п. 7.2. Поговору “Порушенням зобов'язання, прийнятого на себе Стороною даного Договору, є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання порядком та умовами його виконання, встановленими даним Договором, а також чинним законодавством України.” Відповідно до п. 7.10. Договору №1541-К “Сторони прийшли до згоди що у разі порушення термінів (строків) оплати, передбачених цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню (штрафну санкцію) за кожен день прострочення платежу від суми боргу у розмірі 18 % річних. Також сторони погодились, що у випадку якщо Покупець прострочить сплату за товар то, окрім неустойки та інших санкцій, передбачених цим Договором, він додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 40 % (сорок) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару ( п. 7.7. Договору).

На підставі наведених норм Законодавства України та умов Договору Позивачем правомірно нараховано 39 284 гривень інфляційних та 56     000 гривень штрафу за прострочення оплати товару на строк більш ніж 15 календарних днів. 

Що стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача 45     774,25грн. пені, суд вважає, що в цій частині позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку пені Позивачем здійснено цей розрахунок виходячи з встановленого у пункті 7.10 Договору в редакції Додатку до договору від 29.12.2020р. розміру пені у 18% річних від суми простроченого платежу за 663 дні прострочення. Тобто, вказаний розрахунок пені Позивач здійснив без врахування обмеження нарахування пені розміром подвійної облікової ставки НБУ, встановленої статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а також - без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.    

 Таким чином, розмір пені, яка підлягає до стягнення з Відповідача, слід розрахувати наступним чином:

  140      000грн. х 12% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 110 днів = 5063,0-1грн.

  140      000грн. х 13% : 365 х 42 дня = 2094,21грн.

  140      000грн. х 15% : 365 х 31 день = 1783,56 грн.

  5063,01грн. + 2094,21грн. + 1783,56грн = 8940,82грн.

За таких обставин, з Відповідача підлягає до стягнення 8940,82грн. пені за прострочення оплати товару.

   На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню,  з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.         Позов задовольнити частково.

2.         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська перлина" (код – 31694168; 74800, Херсонська обл., м. Каховка, Чаплинське шосе, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (код – 40724098; 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1):  140 000 гривень боргу,  8940 гривень 82 коп. пені,  39 284 гривні інфляційних, 56 000 гривень штрафу та 3663 гривня 37коп.   судового збору.

3.        В решті позову відмовити.

       Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Суддя                                                                               О.А. Демешин